Відповідно до рекомендацій МОН, в усіх закладах освіти має бути запроваджений комплексний підхід у сфері запобігання та протидії проявам цькування. Ключові напрями у цьому підході – управлінський і просвітницький.

Управлінський напрям реалізує директор коледжу. Зокрема, він повинен:

  • організувати перевірку приміщень і території закладу, щоб виявити місця, які потенційно можуть сприяти вчиненню булінгу, а також подбати про заходи безпеки (пост охорони, контрольно-пропускний режим), налагодити спостереження за місцями загального користування – їдальнею, роздягальнями, технічними приміщеннями і т. д.;
  • розробити та затвердити план заходів щодо запобігання та протидії булінгу. Це можуть бути тренінги, тематичні зустрічі та заняття, консультації, круглі столи, бесіди, спільні перегляди та обговорення фільмів, відеосюжетів. При розробці плану мають бути враховані пропозиції територіальних підрозділів Нацполіції, МОЗ, Мін’юсту, служб у справах дітей, центрів соцслужб для сім’ї, дітей та молоді. План заходів обов’язково оприлюднюється на сайті закладу і на шкільних дошках оголошень;
  • розглядати та з’ясовувати обставини випадків булінгу. Заяву про цькування можуть подавати студенти, педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу. Отримавши таку заяву, керівник закладу створює своїм наказом комісію з розгляду випадків цькування та скликає засідання. Якщо комісія визнає, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тоді директор школи зобов’язаний повідомити про це поліцію або службу у справах дітей. Рішення комісії реєструються та зберігаються в окремому журналі. Якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, постраждалий або його представники можуть самостійно звернутися до поліції або служби у справах дітей;
  • налагодити роботу психологічної служби в закладі освіти. Мова йде про підвищення кваліфікації практичного психолога, соціального педагога, формування у них вмінь і навичок щодо виявлення та протидії булінгу. Ці фахівці мають здійснювати психологічний супровід осіб, що стали учасниками або свідками булінгу. Також рекомендується запровадити консультаційні години у соцпедагога і психолога, скриньки довіри, розвісити в коледжі оголошення з номерами телефонів довіри;
  • проводити регулярний моніторинг безпечності та комфортності закладу освіти та освітнього середовища шляхом опитування, анкетування та вжиття відповідних заходів реагування.

Просвітницький напрям передбачає системну роботу з інформування учасників освітнього процесу задля формування навичок ненасильницької та толерантної поведінки. Цей напрям реалізується за участі студентів, батьків, викладачів і т. д. шляхом проведення тематичних заходів, бесід, консультацій тощо.

Згідно з КУпАП булінг (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів , або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг (цькування) вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Булінг (цькування), вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19 (більш детальна інформація)

                        ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

  • Дитяча лінія 116 111 або 0800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
  • Гаряча телефона лінія щодо булінгу 116 000;
  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 800 500 335;
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
  • Уповноважений Президента України з прав дитини 0 800 213 103;
  • Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
  •  Національна поліція України 102.