Пам‘ять завжди священна

67 років минуло з того страшного лихоліття, коли з виснажливими боями радянські війська йшли на захід крок за кроком, наближаючи перемогу

 

4 жовтня 2010 року в центрі села Копані біля братської могили воїнам - визволителям  в скорботному мовчанні застигли усі, хто прийшов душею і серцем поклонитися  подвигу воїнів, які йшли у свій останній бій заради нашого мирного сьогодення. Студенти і викладачі Оріхівського технікуму  прийняли участь у перепохованні воїнів-визволителів 109-ї гвардійської стрілецької дивізії.


Невимовно тяжко було дивитись на 12 домовин, оббитих червоним сукном, і на які було бережно покладено представниками громадської організації Запорізького історико-патріотичного пошукового центру «Бастіон» каски та український хліб. Студенти технікуму внесли штандарт 109-ї гвардійської Бериславсько-Хінганської Червонопрапорної ордена Суворова  ІІ ступеня стрілецької дивізії. Голова сільської ради села Копані нагадав присутнім, що 374 односельця пішли на війну добровольцями і 169 бійців не повернулися.

                                   

Голова районної державної адміністрації В.А.Ємельяненко у своєму виступі зазначив, що Оріхівська земля прийняла у свої обійми визволителів, які загинули за наш край. Велика подяка членам пошукового центру «Бастіон» за величну і неоціненну роботу зі знаходження останків героїв минулої війни,яким ми сьогодні віддаємо належну шану.

Проникливо і з хвилюванням говорив про подвиг солдат голова обласної ради П.Д.Матвієнко. Сьогодні ми поділяємо біль втрати з рідними  загиблих, які приїхали на траурну церемонію перепоховання воїнів 109-ї гвардійської стрілецької дивізії. Це є свідченням великого братства наших народів, святої пам‘яті про спільну Перемогу.

Зі словами вдячності до присутніх звернувся керівник делегації, заступник голови райдержадміністрації Некліновського району Ростовської області О.В.Третяков. Спасибі вам, дорогі наші українці, за світлу і незгасну пам‘ять про наших земляків, які визволяли в тяжких боях ваш, а тапер і наш, край від ненависного ворога.

Траурна церемонія перепоховання завершилася покладанням квітів і гірлянди студентами групи 31-м.